Продуктивність сонячного колектора

Одним із важливих параметрів для розрахунку сонячної геліосистеми та підбору обладнання є продуктивність сонячного колектора. Продуктивність визначається як середня очікувана потужність сонячного колектора у кіловатах, помножена на час у годинах. Це значення відображає кількість енергії, що генерується колектором, та вимірюється в кіловат-годинах (кВт·год). Звичайно, продуктивність відноситься до площі апертури сонячного колектора або загальної площі і має одиницю виміру кіловат-година на квадратний метр (кВт·год/м²). Це значення також залежить від інтенсивності сонячної радіації і має важливе значення для розрахунку обсягу баку-акумулятора та конструювання сонячної геліосистеми.

Оптимальне значення продуктивності сонячного колектора та всієї геліосистеми є головною метою при їх проектуванні. Важливо враховувати, що в експлуатаційних режимах можуть виникати ситуації, коли колектор передає енергію, але бак-акумулятор вже нагрітий. У таких випадках продуктивність сонячного колектора стає рівною нулю.

Також можуть виникати ситуації, коли сонячний колектор не забезпечує повністю потреби у тепловій енергії навіть при сприятливих погодних умовах. Причинами цього можуть бути затінення колектора, неоптимальна орієнтація за сторонами світу, неправильний кут нахилу колектора або неправильний вибір насосного обладнання.

Для більш точної оцінки продуктивності сонячного колектора при проектуванні часто використовується програмне забезпечення. Воно дозволяє отримати усереднені дані та моделювати роботу системи в різних регіонах світу.

За допомогою програми T-Sol моделюємо роботу сонячної геліосистеми за двох різних умов орієнтації сонячних колекторів. Цей розрахунок допоможе побачити різницю в продуктивності при різних умовах орієнтації колекторів в однакових умовах роботи та конструкції системи. У першому варіанті колектори встановлені під кутом 60° та відхилені від півдня на 45°. У другому варіанті кут нахилу дорівнює 45°, а колектори орієнтовані строго на південь. Для прикладу розрахунки проведені для м. Вільнюс.

Умови розрахунку: споживання води 160 літрів на добу; температура нагрівання води 50°C; температура холодної води від 2°C до 10°C. Схема складається з двох сонячних колекторів HEWALEX KS 2000 TP (вибрані проізвольно для прикладу) та баку об’ємом 200 літрів.

Схема сонячної геліосистеми для моделювання
Підставивши всі значення, отримуємо графіки продуктивності сонячних систем для двох варіантів:
Графіки продуктивності сонячних колекторів

З розрахунків видно, що система 2 виробила на 118 кВт·год енергії більше протягом року, ніж перша, завдяки кращій орієнтації колекторів. При перерахунку на 1 м² апертури, у першому варіанті продуктивність становить 381,8 кВт·год/м², у другому – 414,3 кВт·год/м².

SolarSoul
Досить теорії! Час переходити до реальної енергонезалежності.

Проєктуємо, привозимо, монтуємо і запускаємо. Вам залишається лише увімкнути світло.

Дивитися рішення «Під ключ»

Сергій Маринець

Автор - інженер з відновлюваних джерел енергії

Похожие записи

Типи сонячних електростанцій для дому: мережева, автономна та гібридна СЕС — яку обрати у 2026 році

Типи сонячних електростанцій для дому: мережева, автономна та гібридна СЕС — яку обрати у 2026 році

Високовольтний чи низьковольтний акумулятор: що вибрати?

Високовольтний чи низьковольтний акумулятор: що вибрати?

Сонячні системи на 24 вольти: переваги та недоліки

Сонячні системи на 24 вольти: переваги та недоліки

Геліосистема чи сонячна електростанція: що краще для нагрівання води?

Геліосистема чи сонячна електростанція: що краще для нагрівання води?

No Comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *